Уроки

Аплікація як вид декоративно – прикладного  мистецтва

Мета: узагальнення і систематизація  знання з теми «Аплікація як вид  декоративно – ужиткового мистецтва, закріпити знання про види аплікації, розвивати творчу уяву, спостережливість, творчі здібності, увагу, навчити учнів правильно добирати матеріали для виконання завдань з аплікації.

Обладнання: картки для практичної роботи, учнівські роботи з аплікації.

Тип уроку: урок узагальнення  знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдання уроку

Вч. Діти, що ви очікуєте від цього уроку?

Відповіді учениць.

Мотивація уроку.

Читання оповідання  « Батькові поради.»

Жив у одному селі чоловік, і був у нього син. Якось батько й каже йому:

-         Слухай, сину! Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи, і щоб тобі всі люди кланялися.

Задумався син над батьковими словами і питає:

-         Як це, батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи, і примусити всіх мені кланятися?

Засміявся  старий і говорить:

-         Дуже легко, синку!  Матимеш у кожному селі доброго товариша -  будеш мати і свою хату.                                                                                                                                          Щоб кожний  день  були нові чоботи, треба їх щодня чистити, і на ранок вони будуть як нові.                                                                                                                                   І вставай, сину, рано – раніше від усіх – і йди на роботу. А йтимуть до праці люди, то всі будуть тобі кланятися і вітатися.

Запитання до учнів: - До чого батько  привчав сина? ( Батько привчав сина до праці, до уміння жити в злагоді з іншими людьми.)

ІІІ частина.

-   Як ви розумієте слово « праця»? Яку роль відіграє праця в житті людини?

-  Усі речі, які оточують людину, - результат її праці. Результатом праці інших учнів є ось ці роботи розташовані на стендах . Це - вишивка, аплікація, бісероплетіння, в’язання крючком та спицями, речі зроблені учнями.

-  І так, праця – це діяльність  людини, спрямована на виготовлення речей.  У майстерні ми теж працювали. Виконували творчі роботи.

-  Які творчі роботи ми виконували?

Уч.  Аплікацію. Що таке аплікація?

Уч. Це декоративно прикладне мистецтво.

Уч.    Аплікація – це нашивання дрібних деталей на основу.

Вч.  Які способи виготовлення  аплікації ви знаєте?

Уч. Нашивний та склеювання.

Вч. Які шви використовують для виготовлення аплікації?

Уч. Тимчасові та постійні.

Вч. Назвіть тимчасові шви.

Уч. « вперед» голкою.

Вч. Назвіть постійні шви.

Уч. « петельний» шов, тамбурний(ланцюжок), « стебельчатий», «козлик», «косий хрестик».

Вч. З яким матеріалом, ви працювали, виконуючи аплікаційні роботи у дитячому садку і в молодших класах.

Уч. Тканину, папір, бісер, ґудзики,

Вч. – По змісту аплікацію поділяють на три групи. Які?

Уч. На змістову аплікацію,котра складається де кілько різних фігур, часто в руху.

-         На предметну аплікацію. Її виготовлюють з вирізаних геометричних фігур , листів, фруктів, овочів, квітів, грибів, комах .

-         На орнаментальну аплікацію. Вона часто використовується  для оформлення  альбомів, стендів,  запрошувань.

Вч. – Як раніше прикрашали одяг аплікацією?

Уч.  Казахи аплікацією прикрашали войлочні ковдри, юрти, одяг.

Уч. Татари - м’які шкіряні чоботи, кінські седла.

Уч. Народи півдня на шкіряний одяг нашивали візерунки з хутра.

Уч. Росіяни та українці широко використовували аплікацію на тканині.

Вч. А як же в сучасний час використовують аплікацію.

Уч. Її використовують в одязі, нашивають на столову й постільну білизну, серветки,  оздоблюють сумки, штори, виготовлюють картини, пано.

Вч. Дійсно так.

Перевірка знань з техніки безпеки при роботі з голкою, ножицями,  санітарно-гігієнічних норм.

Фізхвилинка.

ІІІ частина. Практична робота.

Завдання 1.

На кожному столі розташовані карточки з видами швів. Учні повинні написати на  карточках, який вид шва.

Перевірка завдання.

Учні перевіряють один у одного правильність виконаного завдання.

Перевірка завдання по слайдах. На слайдах вказане вид шва , учні перевіряють.

Завдання 2.

У кожного учня  э карточка з зображенням аплікації по змісту.

На слайді зображено  вид аплікації   (предметну) і учні піднімають ту карточку  де зображено предметна аплікація і т.д.

IV Захист проектів.

Учениці розповідають про свої роботи, створюють рекламу своєму виробу.

V. Презентації робіт  учнів (фото).

 VI. Підсумок уроку.

Писанкарство

Основи біоніки у проектуванні(9 клас)

Тема уроку.   Основи біоніки у проектуванні. Мета уроку. Виховувати свідоме дотримання учнями правил безпечної праці на уроках трудового навчання та за межами школи; сформувати уяву учнів про науку «біоніка», ознайомити з напрямками розвитку та прикладами застосування біоформ у проектуванні одягу та технічних об’єктів; розвивати естетичні та художні нахили учнів під час виконання практичної роботи. Методичне забезпечення. Інструкції з охорони праці в шкільних майстернях. Ілюстрації виробів, спроектованих з використанням біоформ.  Обладнання. Кольорові олівці, аркуші паперу. Основні поняття.  Біоніка, біоформа. Тип уроку. Комбінований. Хід уроку. 1. Організаційний момент. Перевірка присутності учнів та їх готовності до уроку. 2. Актуалізація опорних знань. Бесіда ( фронтально). ·        Які подарунки до Новорічних свят ви зробили родичам чи друзям  власноруч? При наявності покажіть фото виробу. ·        Ви використали для втілення власні ідеї чи скористались джерелами інформації? ·        Чи можете ви стверджувати, що ідея створення виробу чи оздоблення навіяна природним середовищем? ·        Який вид діяльності та інструменти ви обрали для виконання роботи? ·        Як знайомі оцінили ваш виріб? Чи співпадає ця оцінка з вашою власною оцінкою? ·        Як саме ви облаштували своє робоче місце? Чи дотримувались безпечних прийомів праці? 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Повідомлення теми уроку. 5.  Постановка завдань перед учнями. Учні повинні мати уявлення про використання біоформ при проектуванні  технічних об’єктів та одягу. Учні повинні свідомо дотримуватись правил безпеки праці в майстерні та за її межами, використовувати методи біоніки, проектуючи виріб. 7. Вивчення нового матеріалу. (Під час повідомлення нового матеріалу учні періодично залучаються до обговорення теми на основі власного досвіду та знань). 7.1. Поняття про біоніку. Вам вже доводилось виконувати роботу дизайнера, розробляючи ескізи моделей для пошиття, в’язання, узори для вишивання. Часто в цих розробках очевидні природні мотиви – рослинний малюнок тканини та узорів для вишивання. Професійні дизайнери одягу також часто використовують у своїх виробах природні теми – спідниця-тюльпан, брюки-банан, покрій рукава – летюча миша, штучне хутро, штучна шкіра чи оздоблення тканини під шкіру, широко застосовується оздоблення у вигляді штучних квітів, тощо ( учитель називає 1-2 приклада, решту доповнюють учнів). Не тільки текстильні вироби, але й технічні засоби та будівельні споруди зазнають впливу природних винаходів. Адже природні форми, сполучення кольорів, будова окремих елементів та цілих організмів створювалися тисячоліттями, пройшли випробування часом на надійність та економічність, є напрочуд гармонійними, естетичними, зручними. Які приклади ви можете пригадати? ( гвинтокрил-бабка, підводний човен – дельфін, тощо). Багато винахідників минулого, відомі та невідомі, використовували підказки природи  для вирішенні інженерних задач.  Леонардо да Вінчі спробував збудувати літальний апарат з крилами, як у птахів – орнітоптер. В Україні з давніх віків відома конструкція криниці – журавель. В 1960 році у м. Дайтон (США) відбувся перший симпозіум біологів, інженерів, науковців, які використовують в своїх винаходах підказки природи. Тоді ж була офіційно визнана нова наука – біоніка – наука про використання в технічних пристроях і системах принципів організації, властивостей, функцій і структур живої природи. З появою комп’ютерів інтенсивність наукових досліджень та втілення наукових досягнень у виробництво значно збільшились. ( навести приклади технічних приладів та вдосконалень , втілених в останні десятиліття, провести паралель з природними аналогами).  Учитель наводить пару прикладів , далі продовжують учні. ( Сотовий зв’язок –ретрансляційні вишки –зона покриття – бджолині соти;  сонар – дельфін). 7.2.  Напрямки розвитку біоніки. Біоніка – наука молода, але вже сформувались основні напрямки дослідження та втілення розробок. ·        Нейробіоніка – вивчає роботу мозку, пам’яті, зору, слуху, мови, нервову систему живих істот. Ці знання дозволяють вдосконалювати електроніку та обчислювальну техніку, на основі чого створювати та вдосконалювати технічні об’єкти та засоби безпеки. Приклади – електронна пропускна система ідентифікує особу за сітківкою ока, голосом, відбитком пальця; розумний будинок – керування побутовими приладами, опаленням та освітленням голосом чи звуком; автомобілі, що самостійно визначають дистанцію до попереднього автомобіля, відстань між воротами гаража, автоматично паркуються на невеликій парковці; в тих же автомобілях - голосове управління навігацією;  на черзі створення протезів для людей з обмеженими можливостями, керованими голосом чи думкою, біороботи чи роботизовані пристрої (в Японії – робот-компаньон). Учні продовжують наводити власні приклади, розвивають перспективи. ·         Архітектурно-будівельна біоніка – вивчає будову скелета, кісток, стебла,квітів, фотосинтезу, тощо. Ідеї втілюються у будівельних конструкціях та будівлях. Приклади – будівля, що обертається за сонцем – сонях; хмарочос -  хлібний колос; сонячні батареї – фотосинтез; покриття стадіонів – квітка, утеплення та покрівля будинків – з пористих та природних матеріалів. Існує окремий напрямок архітектури – розробка с створення біобудинків, як замкнутих, екологічно безпечних систем з усіма сучасними зручностями. ·         Технічна біоніка – вивчає форму біологічних об’єктів, природне покриття, способи з’єднання частин скелета для вирішення технічних інженерних задач. Приклади – обтічна форма рухомих механізмів – машин, літаків, підводних човнів, швидкісних потягів – дозволяє зменшити опір повітря (води) та витрату палива ( сучасні новітні автомобілі використовують 3л палива на 100 км шляху);  спеціальне покриття корпусу дозволяє збільшити швидкість, приховати від радарів. ·         Побутова біоніка – відтворює форму, запах, дизайн природних об’єктів у виробах повсякденного вжитку. Приклади :  килимове покриття – трав’яний газон; плафони освітлювальних приладів – квіти; форма окремих частин меблів чи декору; рослинний орнамент обоїв та текстилю; фасони одягу, освіжувач повітря чи миючі засоби з рослинним запахом, тощо. ·         Не всі досягнення наукових досліджень одразу можуть бути втіленні у вироби за браком відповідних матеріалів, відсутністю технічних можливостей та знань. Такі гіпотези перевіряються математичним моделюванням – математичним обчисленням можливого втілення при певних умовах. 7.3. Зв'язок з іншими науками. Вже давно найсуттєвіші наукові відкриття створюються на межі різних наук. Біоніка якраз і втілює можливості біології, інженерних наук, математики природничих наук, кібернетики. В умовах конкуренції та обмеженої ємності планети проблеми економії матеріалів, сили та часу у виробництві, досягнення оптимальних зручностей та естетичної цінності речей стали причиною особливої уваги дизайнерів та інженерів до можливостей біоніки, бо природні об’єкти мають тенденцію до економії енергії, будівельних матеріалів та часу при високій міцності та надійності конструкції. 8. Практична робота №1 Розробка ескізу предмета інтер’єру ( меблів) з урахуванням принципів біоніки. ·         Обрати об’єкт праці ( наприклад, крісло). ·         Провести збір та аналіз інформації об’єктів-аналогів, окремих його деталей ( як об’єкти для відпочинку, так і покриття – хутро, трава, шкіра; ніжки – лапи звірів, птахів; тощо). ·         Виконання ескізу зовнішньої форми виробу та окремих елементів у пошуках досконалої форми. Навчальна практична робота завершується виконанням ескізу зовнішньої форми виробу в кольорі чи чорно-білому варіанті. Під час практичної роботи вчитель проводить індивідуальний( при потребі фронтальний) інструктаж, консультує та надає практичну допомогу при виникненні труднощів, фіксує інформацію для проведення підсумків уроку. 9. Підсумки практичної роботи. Учні демонструють розроблені ескізи, коротко презентуючи роботи. При наявності відповідного стенда , оформлюють  виставку ескізів. Вчитель оглядає  об’єкти праці, відмічає якісні роботи; виявляє можливі недоліки, аналізує  та намічає шляхи усунення недоліків.  Окремо відмічає учнів, які самостійно і творчо виконали роботу. 10. Підсумки уроку. Що нового узнали учні на уроці? Чому навчилися? Які принципи біоніки ви застосували в роботі над ескізом? Оцінювання учнів на уроці. 11. Домашнє завдання. Огляньте уважно свою кімнату, квартиру, побутові прилади та меблі, знайдіть приклади застосування біоніки у розробці речей, запишіть 5 прикладів, які вам здались найбільш вдалими. 12. Прибирання робочого місця. Урок для учнів 7  класів з інваріативного модуля «Технологія в’язання виробів гачком»    ТЕМА УРОКУ :    Виготовлення виробу, в’язаного гачком МЕТА:                  узагальнення знань, отриманих учнями на попередніх уроках;                                розвивати уміння організовувати робоче місце;                                розвивати уміння дотримуватись ПТБ і санітарно-гігієнічних вимог  під час                                розвивати уміння в'язати виріб гачком, користуючись схемами                                розвивати  інтерес до виготовлення оберегів                                виховання патріотизму і любові до народних традицій ОБЛАДНАННЯ :   таблиці й інструкційні карти з техніки безпеки, об’єкти праці, виготовлені                                    учнями  ,  ноутбук, інструменти (гачок), нитки пастельних кольорів ТИП УРОКУ :       .практична робота ХІД УРОКУ І. Організаційна частина II. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів           Бесіда Добрий день, дівчата. Сьогодні у нас незвичайний і цікавий урок трудового навчання . Тема уроку – «Виготовлення виробу, в’язаного гачком». ?  Які вироби    ми вже виготовили на уроках праці ? ?Як підібрати  інструменти і матеріали для в’язання гачком? ? Які елементи в’язання ми використовували? До дошки виходить учениця і записує умовні позначення елементів на схемах. ІІІ.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку Епіграфом нашого уроку служить вислів: «Будемо робити ангелят доти — доки хоч одній людині в нашій державі це буде справді потрібно» Виходячи з цього, допоможіть визначити мету нашого уроку                                                                          ·         на уроці ми дізнаємось  - хто такі ангели ·         ознайомимося з техніками виготовлення ангелів ·         використаємо на практиці отримані знання з в’язання гачком ·         почнемо виготовляти янгола-оберега для воїнів – захисників нашої неньки України, які зараз знаходяться в зоні АТО Учитель записує на дошці (проектує на екран) тему уроку, повідомляє мету й формулює завдання уроку: -         на уроці ми з вами почнемо виготовляти оберіг, виконавши 4 ряди в’язання за схемою. У кожного на парті є зразок схеми виробу. ІV. Вивчення нового матеріалу                     Отже, починаємо подорож у надзвичайний світ ? У кожної з вас є свій янгол-охоронець. А які імена вони мають? ( учениця називає дівчатам імена, які можуть мати їхні ангели) Учениця  розповідає притчу про дитину і ангела-охоронця. За день до свого народження дитина запитала  у Бога: - Я не знаю, навіщо я йду в цей світ. Що я маю робити? Бог відповів: - Я подарую тобі ангела, який завжди буде поруч з тобою. Він все тобі пояснить. - Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мову? - Ангел буде вчити тебе своєї мови. Він охоронятиме тебе від усіх бід. - Як і коли я повинен повернутися до тебе? - Твій ангел скаже тобі все. - А як звуть мого ангела? - Неважливо як його звуть, у нього багато імен. Але ти поки будеш називати його - мама. Мама – це наш янгол – охоронець все своє життя. Мама навчає дитя любити свою неньку Україну, свою рідну мову. Мама  наповнює  життя дитини духовною силою, допомагаючи осягнути вічні цінності.         Зараз в наше життя повертаються, через багато років, обереги. Ми знову носимо талісмани на собі, захищаємо ними наші будинки, автомобілі, наших близьких. Але, як відомо, оберегу надає силу та енергія, яку вкладає в неї творець. Звідки нам знати, купуючи оберіг в магазині, про що думав в процесі його створення майстер. Інша справа, коли оберіг виконаний рідними, люблячими руками мами, сестри, дочки. В  нашій школі  проходить акція  «Діти - воїнам АТО» . Акція проводиться з метою виховання у дітей та підлітків свідомого і небайдужого ставлення до трагічних подій, пов'язаних з військовими діями на території України, та залучення дітей та учнівської молоді до збору коштів для потреб українських військовослужбовців, що беруть участь у антитерористичній операції на сході України. ?  Чим можуть допомогти воїнам діти нашої школи ? -         виготовити  обереги своїми руками -         збирати  пластикові кришки (використані пластикові пляшки і кришки-закрутки можуть бути використані для переробки. На спеціальних заводах вони дробляться в гранули, після чого використовуються як вторинної сировини або продаються іншим заводам для виготовлення певної продукції. Кришечки і PET-пляшки здаються в окремі контейнери, так як вони виготовлені з різного виду пластика. Дана акція вирішує відразу дві проблеми - екологічну (як збір пластику для його переробки замість відправки на загальні звалища сміття) і соціальну (допомога воїнам АТО в протезуванні). Місця збору пластикових контейнерів окремо для PET-пляшок, окремо для їх кришечок встановлюються в різних торгових мережах і різних громадських місцях по всій Україні. ) Ми в школі теж проводимо акцію зі збору кришок. -            виготовити вітальні листівки -            проведення благодійних ярмарок -            виготовити  малюнки своїми руками -            допомогти  плести маскувальні сітки -            попросити дорослих допомогти виготовити разом  сувенір-оберіг Не можна порівнювати сучасного солдата і древнього слов'янського воїна в площині оснащення і можливостей, але людська сутність не змінюється, люди бояться болю, страждань і смерті. Воїну доводиться вірити в диво, везіння і надприродні сили, від цього залежить виживання. В історії є приголомшливі приклади того, як обереги допомагали творити неможливе. Людина агресивне істота за своєю природою, всю історію свого існування вона  билася  і воювала. У бій йшли чоловіки, захищаючи від нападників жінок, дітей і свою територію. Дружини і матері намагалися захистити воїнів всіма доступними методами: молилися, проводили обряди і виготовляли обереги. Час іде, але людство продовжує воювати, так і не засвоївши уроків. Чим захистити воїна  ? Частіше  всього обереги для солдата роблять у формі ангела або птиці, це може бути лялька, зроблена своїми руками, вишивка, ладанка з дерева або шкіри. Ангел уособлює вищі сили, які захищають бійця, оберігають від поранень і нещасть. Оберіг завжди повинен робитися конкретній людині. Поки він створюється думати потрібно тільки хороше про те, кому цей оберіг призначається. Важливий не сам образ оберега, а сенс, який ви в нього вкладаєте. V. Практична робота            Вступний інструктаж з виконання завдання Обереги - старі символи нашого народу, покликані захищати свого власника і його будинок від бід і злий скорботи, приносити у дім щастя і достаток, давати здоров'я і сили, Руки захисної ляльки повинні бути підняті вгору - це символізує прохання до неба про захист. При виготовленні захисних ляльок працюють при запаленій свічці - вважається, що живий вогонь очищає простір від непотрібної енергії, зайвих думок. (вчитель запалює свічку) Давайте проаналізуємо схему в’язання: ·         з чого починається в’язання будь –якого виробу? ( з ланцюжка , т.т. з повітряних петель ) ·         скільки петель ланцюжка ми набираємо? ( за схемою – 16 ) ·         який елемент пров’язуємо при переході з ряду на ряд? ( петлі підйому ) ·         скільки петель підйому в схемі? ( 2 ) ·         скільки глухих петель ми в’яжемо? ( 6 )                                      ·         після цього за схемою ми повинні виконати повітряні петлі – німб, скільки петель? ( 18 ) Учитель у ході роботи коментує дії учнів, мотивує роботу учениць за допомогою зірочок – смайликів VІ.    Фізкультхвилинка Очі щоб відпочивали  Дивимось ми вліво – вправо.  Потім блимаєм очима.  І знову ними  вправо-вліво V. Практична робота   Продовження виконання завдання  (учениці - консультанти  консультують  з питань в’язання гачком) VII. Підсумки уроку Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи) 1.      Чи допомогли вам знання, отримані на попередніх уроках ? 2.       Де й за яких умов можна скористатися знаннями, отриманими на сьогоднішньому уроці? 3.      Чим ще можуть допомогти воїнам діти нашої школи? Світ різноманітний і прекрасний. У кожного створення є своя жива душа. Всі повинні жити, марно вбивати нікого не варто, це точно. Ці ангели-охоронці зроблені з великою любов'ю, з бажанням, щоб воїн, якого він буде зберігати, не загинув, одужав, якщо він поранений, не залишився інвалідом. Домашнє завдання ·         Повторити правила запису схем для в’язання гачком ·         Повторити умовні позначення ·         Підібрати нитки для в’язання останнього ряду

Варіативний модуль 6 клас " Основи технології виготовлення м’якої іграшки".

Тема уроку: «М’яка  іграшка як невід’ємний атрибут у побуті та мистецтві українців. Види м’яких іграшок. Матеріали та інструменти для виготовлення м’якої іграшки. Виготовлення іграшки з помпонів».

Мета: засвоєння знань про м’яку іграшку як невід’ємний атрибут у побуті та мистецтві українців, ознайомлення з видами м’яких іграшок, інструментами та матеріалами для їх виготовлення;

формування вмінь і навичок виготовляти іграшку з помпонів;

розвиток інтересу до різних видів мистецтва, свідомого ставлення до безпеки життєдіяльності при виконанні практичної роботи, самостійності та творчої активності;

зміцнювати бажання виготовляти красиві і корисні речі своїми руками, заохочувати до праці, пробуджувати почуття прекрасного.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: мультимедійна система, презентація, ілюстраційний матеріал, м’які іграшки.

Інструменти та матеріали:  олівець, ножиці, нитки, кольоровий папір, клаптики тканини різного кольору.

Структура уроку

1.     Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

2.     Актуалізація знань і життєвого досвіду.

3.     Мотивація навчальної діяльності.

4.     Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

5.     Вивчення нового матеріалу.

6.     Практична робота. Виготовлення іграшки з помпонів.

7.     Заключна частина.

Хід уроку

1.     Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

Рішучість до нас на урок завітала,

Аж ось енергійність її наздогнала.

Завзяття з умінням до класу прийшли

Й любов до навчання з собою взяли.

Терпіння й активність теж не забарились

І творчість, звичайно, до класу з’явилась.

Якщо об’єднати ці риси в єдине ціле,

То можна сміливо нам братись за діло.

Якщо ж вони стануть усі в один ряд,

То вийде відмінний у нас …………. (результат).

 Вправа «Очікування»

Що ви очікуєте сьогодні від уроку?

(Діти висловлюють свої очікування).

У мене також є свої очікування, що ви сьогодні будете старанними, активними, проявите творчість і наполегливість.

2.     Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду.

Сьогодні ми починаємо вивчати новий варіативний модуль «Технологія виготовлення м’якої іграшки». Як ви здогадалися, обʼєктом нашої технологічної діяльності буде мʼяка іграшка.

Бесіда:

1.     Яке основне призначення будь-якої іграшки?

2.     Які іграшки є у вас вдома?

3.     З яких конструкційних матеріалів вони виготовлені?

4.     На вашу думку, іграшки люблять тільки діти чи, можливо, і дорослі?

5.     Чи завжди ви маєте змогу придбати іграшку, яка вас дуже сподобалася?

3.     Мотивація навчальної діяльності.

Так, діти, не завжди. Бо, як правило, іграшки коштують недешево. Але є вірний вихід – навчитися виготовляти іграшки самостійно. Тому, опрацювавши тему «Технологія виготовлення мʼякої іграшки» ви зможете створювати їх практично безкоштовно. А скажіть, будь ласка, навіщо нам ці знання і вміння, адже ви підростаєте і поступово надаєте перевагу іншим розвагам? Так іграшка – це і гарний сувенір, і гарний подарунок, і елемент оздоблення інтерʼєру кімнати, і забава для менших братиків і сестричок.

Але для того, щоб все це здійснилося нам потрібні певні знання і вміння, які ми і будемо з вами набувати.

4.     Повідомлення теми, мети та завдань уроку. 

Тема сьогоднішнього уроку «М’яка  іграшка як невід’ємний атрибут у побуті та мистецтві українців. Види м’яких іграшок. Матеріали та інструменти для виготовлення м’якої іграшки. Виготовлення іграшки з помпонів».

В кінці уроку ми повинні:

     Знати: про м’яку іграшку як невід’ємний атрибут у побуті та мистецтві українців, види м’яких іграшок, інструменти та матеріали, необхідні  для їх виготовлення .

     Вміти: виготовляти іграшку з помпонів.

5.     Вивчення нового матеріалу.

Вивчаючи будь-який вид мистецтва, ми завжди звертаємося до історичної довідки, адже нам цікаво: де вперше зʼявилися іграшки, якими вони були. Вам було задано випереджувальне завдання : відшукати таку інформацію.

      Учень 1. Перші згадування про іграшки зустрічаються в книгах античного світу. Зображення іграшок зустрічаються на посуді і фресках тих часів. Але найкращі іграшки – це іграшки знайдені археологами. Іграшки Давнього Єгипту датуються серединою III тисячоліття до н.е. Це були мініатюрні фігурки кішок, собак, корів, тигрів, виконані з дерева.

Учень 2. У Стародавній Греції і Стародавньому Римі новонародженим дарували брязкальця і тріскачки. Вважалося, що тріскачки відлякують злих духів. Матері і няньки клали дітей спати, стукаючи брязкальцями по краю колиски.

Учень 3. Ляльки теж ведуть своє літочислення з глибокої давнини. Найдавніші - з Єгипту і  нараховують близько 4 тисяч років. Ляльки мали дуже різні конструкції: грубі колоди без рук і без ніг, з руками і ногами з тонких паличок.  Вони використовувалися в обрядах і служили символами культу. Дівчата Стародавньої Греції та Риму зберігали ляльок до заміжжя, а після приносили їх в дар богині Афродіті і Венері. Але були в користуванні й ігрові ляльки. В основному, їх робили рухомими з глини та дерева.

Учень 4. З усіх видів іграшок м'яка – наймолодша за часом виникнення. М'які іграшки - це моделі тварин, які дбайливі мами шили своїм чадам з різнокольорових клаптиків і набивали їх ватою або тканиною. Вперше вони з'явилися в XIX столітті.

Отже, ми можемо зробити висновок іграшки мають свою давню історію  Іграшка споконвіку була невід’ємною складовою життя людини – в історичних музеях всього світу демонструють глиняні, металеві, дерев’яні іграшки різних часів та народностей, за ними вивчають культуру та побут людей. Іграшка є невід’ємний атрибут у побуті та мистецтві і українців.
Основне призначення іграшки – бути забавою для дитини, одночасно розвивати інтелект та привчати до певних практичних дій.
Але й дорослі теж не забули про іграшки. 

Сучасні іграшки мають різне призначення:

Розвиваючі іграшки для дітей (різноманітні машинки, ляльки,лялькові меблі та посуд, іграшкові побутові прилади; набори іграшкових інструментів, електронні іграшки).

Декоративні іграшки для прикраси житла (глиняні, фарфорові, металеві статуетки, кухонні іграшки-грілки, ляльки в оригінальному чи народному одязі, копії машин, літаків, кораблів, великі яскраві та пухнасті м’які іграшки, іграшки-саше,тощо).

Колекційні іграшки ( будь які іграшки, що мають свою історію або виготовлені в обмежено невеликій кількості для колекцій, часто з дорогих матеріалів або відомими особами).

Народні іграшки ( ляльки , маленькі предмети побуту, зображення тварин та птахів, виготовлені з природних підручних матеріалів, що склались історично для кожної народності). 

Ритуальні іграшки (часто народна іграшка несе ритуальне навантаження – оберіг – фігурки коней чи птахів, лялька-берегиня; 
у східній культурі – різноманітні статуетки богів і тварин, підвіски; фігурки з воску використовують у містичних обрядах.

Ляльки для театральних вистав (пальчиковий театр, ляльки-рукавички, ляльки-маріонетки, тощо)

Іграшки-сувеніри. 

Ми з вами будемо опановувати мистецтво створення мʼяких іграшок. Чому вони так називаються? Так, вони мʼякі на дотик, бо виготовляються з текстильних матеріалів. (слайд 9)

Мʼякі іграшки поділяються на плоскі і обʼємні.  Плоска іграшка складається з двох однакових деталей –  на одній деталі вишиваємо  очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими. Об’ємну іграшку можна розглядати з усіх сторін. Давайте розглянемо нашу невеличку виставку. Які це будуть іграшки: плоскі чи об’ємні?

Так, діти, а які ж матеріали і інструменти необхідні для виготовлення м’якої іграшки? Це ми з’ясуємо, коли ви попрацюєте у групах з роздатковим матеріалом.

Робота в групах: Які матеріали необхідні для виготовлення м’якої іграшки? (слайд 10)

Завдання для І групи: Основні матеріали для деталей іграшки.

Завдання для ІІ групи: Оздоблювальні матеріали

Завдання для ІІІ групи: Зʼєднувальні матеріали.

Завдання для IV групи: Наповновач.

Завдання для V групи: Інструменти.

Презентації груп

Фізкульхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

Одним із видів м’якої іграшки є іграшки , виготовлені на основі помпонів. Це найпростіші іграшки, тому сьогодні ми з вами і спробуємо виготовити іграшку саме на основі помпону. Переходимо до виконання практичної роботи. Роботу будемо виконувати в парах. Перевірте наявність необхідних матеріалів і інструментів: нитки в’язальні, ножиці, клей, кольоровий папір, шматочки тканини.

6.     Практична робота. Виготовлення іграшки з помпонів.

А) Зміст завдання: Для виготовлення іграшки нам потрібно виготовити сам помпон. Існують кілька способів виготовлення помпона: за допомогою картонних кругів, за допомогою звичайної вилки і на руці. За допомогою картонних кругів ви виготовляли у початкових класів, тому сьогодні я пропоную попрацювати з новими для вас способами. Для виготовлення помпона нам необхідні в’язальні нитки і ножиці. Нагадайте, яких правил ми повинні дотримуватися при роботі з ножицями?

Б) Вступний інструктаж.

Звертання уваги на технологічну послідовність виготовлення виробу із помпонів, акцентування уваги на найбільш поширені помилки, нагадування про дотримання правил ТБ.

В) Поточний інструктаж.

Контроль якості виконуваних робіт, аналіз недоліків у роботі і шляхів їхнього усунення.

Г) Заключний інструктаж.

Короткий аналіз виконаної роботи, акцентування уваги на організацію робочого місця – своєчасне його прибирання, догляд за інструментами після роботи.

7.     Заключна частина:

Підсумкові завдання. Встанови відповідність

Рефлексія: 

Чи виконали ми ті завдання, які ставили перед собою на початку уроку?

Що найбільше сподобалося на уроці?

Аналіз кращих робіт.

Мотивація оцінок, оцінювання виконаної роботи.

Контроль прибирання місць.

Домашнє завдання: вивчити матеріал підручника параграф  підготувати тканину, ножиці, голку, нитки, повторити технологію виконання ручних швів.

СУД НАД АПЛІКАЦІЄЮ

(театралізоване дійство)

Тема: Cпособи оздоблення виробів аплікацією

( « Суд над аплікацією») (слайд 1)

Мета: в імпровізованій формі розширити знання учнів про аплікацію її значення, види, способи кріплення; навчити застосовувати аплікацію для оздоблення виробів; розвивати творчі здібності, вміння підбирати кольори; виховувати доброту, повагу, толерантність. (слайд 2)

Обладнання: ноутбук, проектор, зразки робіт.

Тип уроку:  урок –суд ( театралізоване дійство)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення вчителя.

    Сьогодні ми поговоримо про аплікацію – як вид декоративно-ужиткового мистецтва, способи оздоблення виробів аплікацією.

ІІІ. Театралізоване дійство «Суд над аплікацією»

Дійові особи: Аплікація, Суддя, Прокурор, Адвокат, Секретар, свідки.

 Секретар. Встати! Суд іде! (заходять суддя, прокурор, адвокат, займають свої місця.)

 Секретар. Сьогодні, …(дата)  засідання суду проведе суддя…, секретар суду…

 Суддя.  На засідання суду запрошені:  Аплікація, дівчинка Даша , друзі, свідки з боку Аплікації.( свідками можуть бути всі учні класу.)

Суд попереджає про відповідальність за ст..178 Кримінального кодексу країни «За свідомо неправдиве показання».

 Слухається справа громадянки Аплікації. Введіть підсудну.

     Слідством було встановлено, що Аплікація продає свої вироби в магазинах різноманітним асортиментом. Є вироби із застосуванням предметної, сюжетної, пласкої , обє’мної, силуетної , пришитої , приклеєної аплікації. Але до суду надійшла заява дівчинки про те, що всі види аплікації з тканини дуже складні у виготовленні і оздоблювати вироби дуже важко.

   Тому необхідно вирішити, чи потрібно аплікацію використовувати для оздоблення виробів. Для цього вислухаємо захисників, обвинувачуваної і винесемо справедливе рішення суду.

   Слово надається прокурору.

 Прокурор. Суть звинувачення громадянки Аплікації викладемо в промові судді. Маю лише уточнення: декоративна, абстрактна, одношарова, багатошарова аплікації також використовуються для оздоблення.

  Чи має позивач і до них певні претензії ?

 Дівчинка Даша.  Ні, не маю!

 Прокурор . Тоді прошу свідків дати показання.

Секретар. Запрошуємо першого свідка!

 Прокурор. Свідок, назвіть себе, хто ви ?

 Свідок 1 (Тканина) (слайд 3)

Сьогодні я найголовніший свідок. Адже більшість аплікацій виготовляють із застосуванням тканини.  Це - і основа аплікації, і окремі  деталі.

Тканина – це текстильний виріб, виготовлений переплетенням ниток у процесі ткання на ткацькому верстаті.

  Хто  не знає мене ? Я всіх вас одягаю.

Техніку кравецької аплікації широко використовували в Давньому Єгипті, а пізніше - в інших країнах. Модними були льняні туніки з нашитими тканими медальйонами-аплікаціями. Сюжети медальйонів були різними.

  Чудові візерунки із сукна та шкіри прикрашали і прикрашають одяг карпатського населення.

Тому я вважаю, що Аплікація є доступним, простим видом декоративного оздоблення виробів.

Прокурор. Дякую! Ви вільні! Викликаю наступного свідка – громадянку Термоаплікацію. (11)

  Сьогодні торговельна мережа пропонує термоаплікації із зображенням квітів, птахів, героїв мультиплікації, шевронів із логотипами. (слайд 4)

Такі аплікації достатньо приклеїти за допомогою праски або пришити.

Я розумію дівчинку Дашу вона , мабуть не знала про мене, і думає, що оздоблюють вироби тільки вишивкою, бісером.

 Прокурор. Добре . Дякую за виступ. Що може сказати на свій захист Аплікація ?

Аплікація.  Я не розумію, у чому мене звинувачують. У мене дуже давня історія і всі хто мене хоч раз бачив , не залишились байдужими. І знають,що аплікацію застосовують для оздоблення виробів ужиткового мистецтва.

  Отже, аплікація – один із давніх способів художнього  оформлення виробів за допомогою волокна, шкіри, хутра, паперу, бісеру, соломи, різних видів тканини.

  Аплікація виникла понад дві тисячі років тому, коли кочівники прикрашали предмети домашнього вжитку, одяг, взуття. Існує багато видів аплікації: предметна, сюжетна, пласка, об’ємна, абстрактна, силуетна. Мене використовують для оздоблення швейних виробів, для оформлення інтер’єрів. (слайд 5)

Я ж виготовляюсь золотими руками майстрів, і ці шедеври відомі далеко за межами України, наприклад, аплікація з оксамиту народного художника України Михайла Біласа «Гуцульське весілля», що вражає яскравістю кольорів.

Я прошу Вас, шановний Прокуроре розібратись в моєму питанні, і мене виправдати.

 Прокурор. Прошу запросити наступного свідка.

 Голка. (слайд 6)

Металева  та тоненька

Мною сукню шиє ненька,

В мене тулуб є і вушко,

Я з аплікацією подружка

Прокурор. Говоріть по  суті.

Голка. Добре . Я подружка Аплікації й добре знаю, що вона-не просто вид оздоблення, а ціла композиція, в якій  живуть багато мешканців. Вони дивовижні, красиві,прості, які об’єднані в єдине ціле , і міцно тримаються  основи.

Я - голка і за допомогою такого інструмента як я, аплікації прикріплюються на основу  відомими швами « уперед голкою», « петельним». Оздоблення аплікацією тримається міцно, міцно.

  Прошу зняти з моєї подруги Аплікації усі звинувачення.

Прокурор. Є ще свідки? Прошу!

 Ґудзик. Я – Ґудзик також корисний! Адже оздоблювати аплікації можна і гудзиками . Усе частіше ґудзики використовують для оздоблення аплікацій сумок предметів інтер’єру . Відповідно до композиції виробу добирають ґудзики за формою, кольором.

Вважають що перші ґудзики з’явилися у стародавньому Римі. На території України масове виробництво ґудзиків розпочалося наприкінці XI ст.

З трипільської культури відомі кістяні ґудзики(кісток мамонта) з двома отворами для пришивання. Пізніше їх виготовляли з дорогоцінних матеріалів, дерева, шкіри, пластмаси, скла, порцеляни. Найпопулярнішим матеріалом для виготовлення ґудзиків стала пластмаса. Для оздоблення аплікації я також  потрібний. (слайд 7)

  Тому прошу,  добре розібратися у справі моєї сестри.

 Прокурор. Звинувачення закінчило допит свідків. Ще хочу додати, що в ході слідства було проведено соціологічне дослідження.

  Дозвольте ознайомити присутніх з його висновками.

 Суддя.  Будь ласка!

 Секретар.  (зачитує)

  Соціологами було проведено опитування країни Майстрів і встановлено, що всі вони задоволенні оздобленням виробів аплікацією : з її видами , способами кріплення, використанням ґудзиків. Кожен матеріал аплікації має свої особливості і це надихає майстра до створення картин , панно, одягу.

 Суддя. Суд надає слово захисту.

 Адвокат. Так, ваша честь. У захисту є ще один свідок. Слово надається Нитці.

 Нитка. У мене їх багато: бавовняна, шовкова, синтетична, шерстяна. Залежно від призначення виробу та техніки виконання, застосовують різноманітні як за кольором, так і за товщиною нитки. Добирати  нитки для роботи треба при денному світлі. Я дуже потрібна для аплікації, адже за допомогою мене кріпляться деталі виробу і довго тримаються пришиті різними швами. Тож я покращую зовнішній вигляд аплікації. (слайд 8)

Адвокат. Дякую. Ви можете йти. Хочу добавити, що Аплікація – дійсно вид декоративно –ужиткового мистецтва.

  Аплікація – це виготовлення різних художніх зображень нашиванням або наклеюванням на основу різноманітних матеріалів(тканини, паперу, шкіри). Отже оздоблювати аплікацією вироби можна і це робити нескладно, а навпаки цікаво і красиво.

Із усього, що ми почули і побачили я вважаю, що моя клієнтка невинна. І прошу Суд її виправдати.

 Суддя. Суд готується до наради.

Автор. Що ж там вирішить суддя

            Чим закінчиться історія ця?

 Секретар. Прошу встати. Оголошується рішення суду.

 Суддя. Прослухавши виступи свідків, Прокурора, захисника, суд вирішив:

·       Зняти з громадянки Аплікації звинувачення;

Дівчинці Даші не слухати нікого, а використовувати аплікацію, як оздоблення виробів.

 Учень. Аплікація – це один із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва. ЇЇ виникнення пов’язане з давньою культурою народів - кочівників. Вони прикрашали свій одяг, взуття, упряж і житло візерунками зі шматків шкіри, хутра, берести. Пізніше для оздоблення одягу почали застосовувати різні тканини.

Зараз у техніці аплікації можна виготовити безліч виробів: панно, штори, скатертину, ковдру, постільну білизну, сумку для дрібничок, газетницю, оздобити одяг для дорослих і дітей.

   Учениця.  Аплікація – давня, традиційна техніка прикрашання виробів. Вона ніколи не виходить із моди, її виконання під силу кожному, із ким ідуть поруч старанність, акуратність і натхнення.

Суд оголошується закритим

ІІІ. Підсумок уроку. Вправа «Закінчи речення»

1.    Мені найбільше запам’яталося…

2.   Здобуті знання мені потрібні будуть…(слайд 8, 9)